Технології маркетингових досліджень Ефективна годівля сільскої господарської птиці Економіко-матиматичне моделювання в АПК Математичні метди в економічній діагностиці Історія економічних вчень макроекономіка Профілактика та лікування заразних хвороб коней Курс практической психологии Комп'ютерна графіка Стратегичне управління підприємствами галузі хмелярства Управление проектами Часть2 Основи економічної теорії Інвестування Відділ біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Технологія виробництва продукції птахівництва Селекція плодових культур Популяция редких видов растений Причетність до великого Лесная растительность Функционирование растений Нові наукові досладження в селекції Інформаційна культура студента Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів Сільськогосподарська дослідна справа України Символи українства Фінансова статистика Гендерна психологія Основи економічної теорії
прокрутить вправо
прокрутить влево
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віртуальна зустріч з ювіляром
 
 
До 90-річчя від дня народження Олександра Сизоненка “Пишу, коли не можу не писати ”


Український письменник, публіцист, прозаїк, есеїст, кіносценарист. Ветеран Великої Вітчизняної війни, учасник Штурму Берліна, нагороджений орденами та медалями СРСР, України, Російської Федерації. Автор численних оповідань, повістей, романів. Член Національної Спілки письменників України. Лауреат літературних премій.
Юність Сизоненка та його ровесників була жорстоко обірвана війною. Війна постійно “вриватимется” і в його твори, бо набуті в ній “уроки” як морально-духовного, так й історичного плану активно продовжують своєрідно діяти й понині.





До 100-річчя з дня народження М. П. Стельмаха “Син Подільської землі, співець її краси і слави”


Видатний український письменник, романіст, драматург, вчений-фольклорист.
Народився Михайло Панасович 24 травня 1912 р. в селі Дяківцях Літинського повіту на Вінничині в бідняцькій родині. Тут, серед мальовничої природи Прибужжя, в рідному селі минали його дитячі і юнацькі роки. До школи Михайлика віддали, коли йому було 9 років. Але хлопчина настільки вмів читати й писати, що його відразу прийняли в другий клас. Після закінчення початкової сільської школи Стельмах вступив у школу колгоспної молоді, яку закінчив у 1928 р.






До 90-річчя з дня народження поета – гумориста Павла Прокоповича Глазового
“Раз добром зігріте серце вік не прохолоне...”


Український поет – гуморист, байкар, прозаїк, заслужений діяч мистецтв України, лауреат премій ім. Остапа Вишні, П. Сагайдачного, І. Нечуя-Левицького, Наталії Забіли.
Учасник Великої Вітчизняної війни. Захищав Ленінград, пережив блокаду, мав бойові нагороди.
Вагомий внесок П. П. Глазового в українську літературу відзначено орденом “За заслуги” III ступеня (1997р.). Невичерпними джерелами творчості гумориста
є скарби живої мови, іскристі перлини народної творчості. Його світлий образ, його усмішка, його народне слово залишиться з нами назавжди, бо він поет воістину народний.



( 30. 08. 1922 - 29. 10. 2004 )


До 140-річчя з дня народження Степана Онисимовича Сірополка
“Український просвітній діяч, бібліотекознавець”


Видатний український вчений, патріот, основоположник українського книгознавства та бібліотекознавства, бібліограф, редактор, педагог.
Подвижник української національної ідеї, Сірополко все життя вболівав за рідний край, свій народ, бажаючи йому кращої долі. 34 роки еміграції, переслідувань, сподівань і надій на повернення, які не збулися… І всупереч усьому ця людина зуміла залишити нащадкам світло свого патріотизму, твердість переконань і віру в те, що суспільство наше колись таки здолає одвічні міжусобиці й, узявши за 15. 08. 1872, с. Обичів критерій життя істину, побудує власну на Полтавщині Українську державу (тепер Чернігівщина) – 25. 02. 1959, Прага.






До 95-річчя з дня народження Олекси Яковича Ющенка
“А в душі – весна”



Український поет, прозаїк, публіцист, журналіст, Заслужений діяч мистецтв України, Заслужений працівник культури Білорусії, Лауреат багатьох літературних премій України. А ще він має найціннішу для митця нагороду – всенародне визнання.
Певно, є щось символічне в тому, що на порозі свого високоліття Олекса Якович видав нову поетичну книжку “А в душі – весна”, тоді як на початку його творчого шляху у нього була збірка “Моя весна”
.





До 120-річчя з дня народження Юрія Олексійовича Меженка
(“Бібліографічна спадщина”)



Відомий український вчений, бібліографознавець,
книгознавець, історик культури, літературознавець,
перший директор Книжкової палати України.

З ім’ям Ю. О. Меженка пов’язане створення головних бібліотечно-бібліографічних установ в Україні: Всенародної бібліотеки України при УАН (нині Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського), Головної Книжкової палати України, Українського наукового інституту книгознавства.



(1892-1969)

 
     
 


 
 

 

Енциклопедія Сучасної України
 
 
 
 
 
 
Енциклопедія Сучасної України
 
 
МОН