Технології маркетингових досліджень Ефективна годівля сільскої господарської птиці Економіко-матиматичне моделювання в АПК Математичні метди в економічній діагностиці Історія економічних вчень макроекономіка Профілактика та лікування заразних хвороб коней Курс практической психологии Комп'ютерна графіка Стратегичне управління підприємствами галузі хмелярства Управление проектами Часть2 Основи економічної теорії Інвестування Відділ біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Технологія виробництва продукції птахівництва Селекція плодових культур Популяция редких видов растений Причетність до великого Лесная растительность Функционирование растений Нові наукові досладження в селекції Інформаційна культура студента Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів Сільськогосподарська дослідна справа України Символи українства Фінансова статистика Гендерна психологія Основи економічної теорії
прокрутить вправо
прокрутить влево
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Про проблеми комунікацій в сучасному світі
 
 

«Основним чинником, який стимулював підготовку монографії стала праця Аристотеля «Про софістичні спростування», – сказав Валентин Вандишев. Навчити мислити, говорити і діяти – у цьому полягало завдання софістів як перших учителів чеснот. Риторику розглядають як царицю всіх мистецтв. Аристотель ретельно досліджував особливості софістичних вивертів. Він зазначав, що число речей необмежене, а число слів – обмежене. Тому одне й те ж слово може мати багато значень. Таким чином, досвідчені люди вводять в оману тих, хто не вміє користуватись словами. Софісти Стародавньої Греції, незважаючи на прагнення ввести в оману свого опонента, не проповідували зла і ненависті, враховуючи це їх справедливо можна назвати гуманістами. Зовсім інше було в Радянському Союзі, в революційній пролетарській пропаганді, позбавленій любові, де майже до кінця 1980-х років це називалось абстрактним гуманізмом.

Що ж відбувається нині в царині риторики, ораторського мистецтва, красномовства?

В Україні колосально зріс інтерес до цієї сфери, з’явились десятки програм, навчальних посібників, підручників, деякі прогресивні діячі почали запроваджувати основи ораторського мистецтва навіть в молодших класах.
У посткапіталістичному світі риторика – атрибут успішного просування по життю, її поширюють і модернізують як «філософію успіху». Сучасний динамічний світ потребує й відповідної динаміки у переважній більшості сфер нашої життєдіяльності. Саме спроба навчитися та навчити іншого належним чином реагувати на несподівані випади життя і спонукає деяких вчених і практиків формулювати нові принципи комунікації, які знаходять свою вербальну форму на кшталт риторичних форм і засобів.

У неординарних ситуаціях часто доводиться швидко реагувати на різні судження, упередження, на прояви недоброзичливості. Чи всі люди спроможні реагувати належним чином? Досвід показує, що лише незначна частина з нас здатні на це, хоча в людській душі закладено можливості й потенційні інтелектуальні сили, які переважна більшість людей не вміє розвивати, виховувати й використовувати. Саме тому, сучасна риторика і прагне допомогти людині почуватись упевнено в будь-якій комунікативній ситуації.




Олена Переломова відзначила, що «сьогодні ми спостерігаємо тривожну стійку тенденцію до зниження мовленнєвої культури комунікантів (особливо в молодіжному середовищі), де надається превага вульгаризмам, що призводить до звуження тезарусу мовної особистості, спрощення мовної картини світу.
Практика життя нашого суспільства переконує, що далеко не кожен мовець у різних комунікативних ситуаціях вміє досягати комунікативної мети в спілкуванні, тобто говорити переконливо й досягти взаєморозуміння та згоди. Коли ж ідеться про публічний виступ перед аудиторією, то ситуація видається ще більш складною, бо небагато хто має риторичну освіту й готовність та впевненість виступати публічно.

Така ситуація є наслідком того, що актуалізація риторики як навчальної дисципліни відбулася не так давно і цілі покоління наших громадян виростали й здобували фахову освіту без цієї вкрай необхідної науки, яка з давніх часів, мабуть, найбільше була причетною до формування цивілізованого громадянського демократичного суспільства, де у відкритих публічних дискусіях виборювалися громадянські права й народжувалася істина».




Раїса Почтарьова, завідувач сектору просвітницької
роботи наукової бібліотеки Сумського НАУ


 
     
 


 
 

 

 
 
 
 
Енциклопедія Сучасної України
 
 
МОН