Технології маркетингових досліджень Ефективна годівля сільскої господарської птиці Економіко-матиматичне моделювання в АПК Математичні метди в економічній діагностиці Історія економічних вчень макроекономіка Профілактика та лікування заразних хвороб коней Курс практической психологии Комп'ютерна графіка Стратегичне управління підприємствами галузі хмелярства Управление проектами Часть2 Основи економічної теорії Інвестування Відділ біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Технологія виробництва продукції птахівництва Селекція плодових культур Популяция редких видов растений Причетність до великого Лесная растительность Функционирование растений Нові наукові досладження в селекції Інформаційна культура студента Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів Сільськогосподарська дослідна справа України Символи українства Фінансова статистика Гендерна психологія Основи економічної теорії
прокрутить вправо
прокрутить влево
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Куточок психолога
 
 
ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ ПЕТРУСЕНКО М. М.







Скоро почнуться заліки та іспити. І саме тут з'являється "найкращий друг" усіх, хто має зробити щось до певного терміну - прокрастинація. Що це таке? Це – схильність до постійного відкладання «на потім». До речі, прокрастинаторами (тими, що відкладають на завтра) різного ступеня тяжкості є абсолютна більшість людей.

Чому ми так робимо? Причини всього дві. Іноді нам цікаво щось зробити, але ми боїмося. Не знаємо, як почати, з якого боку підступитися. І тому відкладаємо. У цьому випадку наш мозок не відпочиває і продовжує шукати вірний шлях. У багатьох бувало так, що позавчора нам щось здавалося нереальним, і вчора це нас дуже засмучувало. А ось сьогодні ми прокидаємося з готовою відповіддю і дивуємося, чому раніше не подивилися на речі з іншого ракурсу. Але це сталося, бо ми дуже-дуже хотіли впоратися і наша підсвідомість вирішила підключитися. Також ми надали собі відпочинок, не обтяжений почуттям провини, який подарував розуміння того, що наші справи насправді не такі складні, як ми собі уявляємо.

Для продуктивної праці слід навчитись ефективно відпочивати. Але є і інша причина: нам просто не хочеться робити те, що ми маємо зробити. Тому ми відкладаємо. І сподіваємося, що якось воно владнається. Іноді нам щастить. А якщо мова йде про іспит? Хочеш не хочеш, а мусиш вчити. У цьому випадку прислухайтеся до себе... Чи дійсно відкладаючи невідворотнє ви почуваєтесь краще? Напевно все рівно, що б ви не робили (навіть щось приємне), десь у глибині душі на ваше сумління тисне невиконана справа. У народі ж недарма кажуть, що «ледачий робить справу двічі»: спочатку психологічно, а потім фізично. Краще робити потроху, але винагороджувати себе за кожну годину роботи. Тобто ставте перед собою реальне завдання. Залежно від ступеня вашої прокрастинації, спробуйте працювати над неприємним завданням хоч десять хвилин в день, без пропусків. По шматочках і слона можна з’їсти.

Як же змусити себе щось робити?

По-перше, складіть список невиконаних справ. Після складання такого списку йде маленьке позитивне підкріплення: майже у кожної людини цей список у голові був набагато ширший, ніж він є на папері. А це значить, що справ не так уже й багато, як здавалося. Гора, на яку треба видертися, не така вже й висока. Для «запущеного» прокрастинатора - це добрий знак і деяке полегшення. При складані списку треба зрозуміти, що дійсно потрібне, а чим можна знехтувати. Іспит і підготовка для нього - це важливо, зустріч з людиною, з якою вам не хочеться проводити час, але вона постійно вас про це просить - ні. Краще вічливо відмовити. Правило звучить так: "Ніколи не роби сьогодні те, що може стати непотрібним завтра". Зазвичай ми складаємо довжелезний список справ, проте власний досвід раз у раз доводить, що виконуємо ми максимум 3/4 із запланованого. До того ж, можна почати з менш неприємних і з них переключитися на більш неприємні. Взагалі я використовую принцип «поїдання жаб зранку». Тобто все, що дуже хочеться відкласти роблю до обіду, а потім, якщо вже справа не дуже термінова - відкладаю на завтрашній ранок. Таким чином і діло зроблене, і настрій до вечора гарний, і є привід собою пишатися.

По-друге, визначте пріоритети (важливість, терміновість), відсортуйте справи відповідно до пріоритетів виконання. Виключіть зі списку ті справи, які вже втратили актуальність, або ніколи не мали важливості. Пам'ятайте, що не варто все робити бездоганно. Але якщо в чомусь ви розслабляєтеся, в іншому повинні бути асом. Це закон компенсації. Шукайте свої сильні сторони.

До речі, не варто виконувати більше однієї-двох справ зі списку в день. Але ви маєте бути чесними. І справи повинні бути саме ті, які ви зазвичай відкладаєте. Тому що існує ще один вид прокрастинації - ви переробите мільйон справ, аби лише не приступати до тієї однієї, що вам не до душі.

І наостанок декілька порад. Ви можете завжди звернутися за допомогою. Іноді щось робити\вчити удвох дуже весело. Попросіть допомоги у людини, до якої відчуваєте велику симпатію. Це буде вас мотивувати. Подивіться позитивне, мотивуюче відео на ютубі. Просто завершіть одну справу і у вас знайдуться сили на іншу!




 
     
 


 
 

 

Енциклопедія Сучасної України
 
 
 
 
 
 
Енциклопедія Сучасної України
 
 
МОН