Технології маркетингових досліджень Ефективна годівля сільскої господарської птиці Економіко-матиматичне моделювання в АПК Математичні метди в економічній діагностиці Історія економічних вчень макроекономіка Профілактика та лікування заразних хвороб коней Курс практической психологии Комп'ютерна графіка Стратегичне управління підприємствами галузі хмелярства Управление проектами Часть2 Основи економічної теорії Інвестування Відділ біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Технологія виробництва продукції птахівництва Селекція плодових культур Популяция редких видов растений Причетність до великого Лесная растительность Функционирование растений Нові наукові досладження в селекції Інформаційна культура студента Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів Сільськогосподарська дослідна справа України Символи українства Фінансова статистика Гендерна психологія Основи економічної теорії
прокрутить вправо
прокрутить влево
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
 
 
Цей бій тривав близько 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. Це були київські студенти 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького та бійці Помічного куреня Січових стрільців, що був створений у середині січня 1918 р. з ініціативи студентів Київського університету Св. Володимира та Українського народного університету.
Бій тривав до вечора. Кілька атак було відбито. Бойові втрати складали майже 300 вбитих, поранених, полонених і пропалих безвісти. Хлопці відчайдушно атакували, проте сили були нерівні. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. 27 полонених студентів та гімназистів, включаючи сотника Омельченка, трохи згодом були розстріляні на самій ст. Крути.



І, хоча у перебігу військових дій цей бій вирішального значення не мав, у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, що, не зважаючи на відсутність військових знань та навичок, не вагаючись вирушили на порятунок батьківщини.

За рішенням Української Центральної Ради 19 березня 1918 р. тіла вояків-студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на цвинтарі «Аскольдова могила». На похороні голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а згодом поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти»:

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.





 
     
 


 
 

 

 
 
 
 
Енциклопедія Сучасної України
 
 
МОН