Технології маркетингових досліджень Ефективна годівля сільскої господарської птиці Економіко-матиматичне моделювання в АПК Математичні метди в економічній діагностиці Історія економічних вчень макроекономіка Профілактика та лікування заразних хвороб коней Курс практической психологии Комп'ютерна графіка Стратегичне управління підприємствами галузі хмелярства Управление проектами Часть2 Основи економічної теорії Інвестування Відділ біотехнології репродукції сільськогосподарських тварин Технологія виробництва продукції птахівництва Селекція плодових культур Популяция редких видов растений Причетність до великого Лесная растительность Функционирование растений Нові наукові досладження в селекції Інформаційна культура студента Будівлі, споруди та обладнання туристських комплексів Сільськогосподарська дослідна справа України Символи українства Фінансова статистика Гендерна психологія Основи економічної теорії
прокрутить вправо
прокрутить влево
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24 травня – День слов'янської писемності та культури
 
 
Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги. Однак, у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор'ї, археологи не раз знаходили на кам'яних плитах, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим.

Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.



Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.
Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть. Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.



Запрошуємо переглянути книжкову виставку, що відкрилася в читальній залі періодичних видань наукової бібліотеки СНАУ (кабінет № 26; корпус факультету економіки та менеджменту).

В вас мудрість вічна і любов жива...
А хтось же вас народжував, слова,
Хтось ті суцвіття звуків винаходив,
Що стали потім мовами народів.


 
     
 


 
 

 

 
 
 
 
Енциклопедія Сучасної України
 
 
МОН